Люблю весну, та хто її не любить,

     Коли життя цвіте мов пишний сад.

    І, мов у сні, шепочуть листя губи.

    І квіти шлють солодкий аромат.

    Такими словами 23 квітня 2015 року в приміщенні актової зали Вищого професійного училища №24 м. Заставна розпочався виховний захід «Від Великодньої гаївки до української пісні», який був підготовлений та проведений класними керівниками груп №8 та №6 Зварич Ольгою Миколаївною та Василик Мариною Степанівною, майстром в/н групи №6 – Купровською А.В. та учнями групи №6 за професією «Робітник з комплексного обслуговування та ремонту будівель» та групи №8 «Перукар (перукар – модельєр), манікюрниця».

    Метою виховного заходу було пригадати великодні звичаї нашого народу, осучаснити їх та привити молодому поколінню. Продемонструвати  забави та гаївки, які водяться на великодньому тижні. Вже понад тисячу років наш побожний народ святкує Великдень як найбільше свято, оповивши його чудовими релігійними обрядами  і сполучивши символіку Великодня з українськими національними звичаями та піснями. Ми свято віримо, що по зимі мусить прийти весна, коли зеленіють луги й поля – тоді всі радіють, тоді приходить Великдень.

    Під час свята учні декламували вірші та виконували пісні. До уваги присутніх було представлено  інсценізацію великодньої забави, яку підготували дівчата та хлопці групи №8 та групи №6, в якій показали обряд «уливання» дівчат в «поливаний понеділок», водою де лежали великодні писанки, обряд залицяння, дарування дівчатами хлопцям крашанок та різних святкових забав.

    Був продемонстрований майстер – клас з водіння гаївок аматорським колективом «Передзвін» під керівництвом – Ротерман Марії Михайлівни, який завітав на свято із села Корнів  Городенківського району Івано – Франківської області. Учні разом з гостями водили різноманітні гаївки, і цим самим підтримували і відкривали для себе самобутність, красу  та чарівність української пісні.


    Друга частина свята, була присвячена українській пісні та її популяризації серед молоді.

     Українська пісня… Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. З давніх – давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися із покоління в покоління.

    На святі звучали прекрасні  пісні, про кохання, вишитий рушник, родину у виконанні учениць групи №8 – Пентелик Христини, Гудими Аліни, Ткачук Марини, групи №37 – Жалоби Оксани та Тануляк Христини, групи №27 – Ткачук Наталії та учнів групи №6.

    Також  своїх учнів підтримали піснями викладачі – Василик Марина Степанівна, яка виконала ліричну пісню «Скрипаль» та Зварич Ольга Миколаївна  пісню – «Ріка – печаль».

    Виховний захід показав небайдужість молоді до традицій та душі – пісні українського народу, що молоде покоління прагне і вміє цінувати національні скарби.

    Нашому роду, нема переводу

    А без терпіння нема перемог

    А без держави немає народу

    Наш заповіт – Україна і Бог.

    Leave a Reply