18 лютого 2015 року в приміщенні актової зали Вищого професійного училища № 24 м. Заставна відбувся виховний захід на тему: « Мово рідна, слово рідне! », присвячений Міжнародному дню рідної мови.

    Кожен мовець повинен прагнути до того, аби його мова стала досконалою, зрозумілою всім. Тобто він має оволодіти культурою мови. А це завдання можна реалізувати лише тоді, коли засвоїш основи мовної нормативності, навчишся користуватися багатством лексичних та стилістичних засобів мови, зможеш висловлювати думку логічно, ясно, доречно, доступно, виразно, багато, різноманітно, естетично. Як свідчать наші спостереження, це завдання посильне не кожному.

        До уваги присутніх прозвучав діалог двох юнаків.

    1.Слишь, ти, як попасти у магазин, де продають, як ето називається, кострулі, чайники. Мені треба чара. Понімаєш, недавно приїхав у ваш город, поселився в общазі. А їсти приготовити нема в чому. Оце й мотаюсь, шукаю «інструменти для приготовленія піщі».

    2.Вибачте, я вас не зовсім розумію. Вам, мабуть, потрібен магазин «Тисяча і одна дрібниця»?! Однак за чарами вам варто було б звернутися до чаклунки. Вона мешкає на Заріччі.

    Мова – то найперша ознака нації. Є мова – є держава, є народ. Тому так ревно, так планомірно нищили українську мову наші вороги – «раби на розум і на вдачу». Вони добре розуміли, що «люд без мови – то глина безлика, без’язика отара овець». А отарою так легко управляти.     

                               

                                 Трембітна мово, музико, калино!

                                 Звучи в розмові, повсякчас звучи.

                                 Говориш ти – говорить Україна.

                                 О рідне слово, більше не мовчи!

     

    Прозвучали пісні у виконанні  Пентелик Христини учениці групи № 8 та викладача української мови та літератури Василик Марини Степанівни –

     « Лише у нас на Україні » та учениці групи № 18 Пентелейчук Корнелії – « Мова єднання »

    Дехто забуває, що чистота мови, її багатство – така ж необхідна річ, як і чистота тіла, охайність одежі. А недбале ставлення до власного мовлення викликає не лише зневагу, але й огиду.

    До уваги учнів було запропоновано сценку  « На дискотеці », яка  довела учням, що українська  мова справді милозвучна і треба намагатися спілкуватися літературною мовою, а не суржиком. З гарної, чемної мови, за якою чисті помисли, чисті почуття, і зародиться справжнє кохання. А хто нехтує культурою рідної мови, потрапляє в жалюгідне становище.

                                 Як довго ждали ми своєї волі слова!

                                 І ось воно тепер співа, бринить.

                                 Бринить, співає українська мова,

                                 Чарує, тішить і п’янить.

    Leave a Reply