3 листопада — День Буковинського Віча
    Пам’ятайте вічність , історія – теж
    Буковинське Віче, полум’я пожеж
    Воєн, революцій, селянських повстань
    Тягар контрибуцій, цісаревих дань…
      …В кінці жовтня 1918 року відбулася австрійська революція, яка скинула з престолу династію Габсбургів. 27 жовтня 1918 року румунські поміщики та націоналісти скликали в Чернівцях свою конституанту, яка проголосила приєднання Буковина до Румунії. Це викликало обурення українського населення
         Саме тому   28 жовтня в народному домі відбулися   збори  української академічної молоді Чернівецького університету. Її учасники зажадали загального возз’єднання усіх українських земель в єдиній суверенній українській державі. В одному з пунктів постанови, прийнятої на зборах говорилося, що студентство «п’ятнує з найбільшим обуренням рішення румунської конституанти з дня 27 жовтня с. р. у Чернівцях, яка простягає свої заборі руки на цілу Буковину, уважаючи цілком несправедливо цей край за румунську землю, як нічим несправедливий замах певного круга румунської інтелігенції, щоби безправно віддати більшість українського населення на поталу самовільній владі румунського  боярства…»                                 Про це писала газета «Буковина» 10 листопада 1918 року.
          В ці дні вчителі Заставнівщини на своєму з’їзді прийняти таку    резолюцію : «Стоячи на становищі самовизначення народів, ми протестуємо проти посягань наших сусідів  будьто румунів, будьто поляків на яку-небудь хоч би найменшу частину української етнографічної території і прирікаємо    торжественно обороняти нашу рідну землю всякими способами, навіть збройною силою перед грабіж напасників»…- зазначала газета «Буковина» 10 листопада 1918 року.
           Першого листопада по всьому місту Чернівці появилися оголошення видруковані і писані рукою : «Позір! Позір ! 3 падолиста – Буковинське Віче! Всі на Віче – вирішувати долю краю!» . 3 листопада вулицями міста з усіх куточків з»їхалися і сходилися люди на Буковинське Віче, яке збиралося на Аустерпляці й Ратушнім майдані. Крайове Віче Буковинських українців, зібране в Чернівцях дня 3 падолиста 1918 року, стоячи на основі само означення народів рішає:                                                 
      П.1.Місто Чернівці, відтак політичні повіти Заставна, Кіцмань, Вашківці та Вижниці цілі, а Чернівецький та Сербський повіти за виїмкою громад, вказаних із 2 останніх переписів як переважно румунської; в кінці ті громади Сторожинецького, Радовецького і Кімполунгського повітів, у котрих обі останні переписи виказують українську більшість – творять окрему від румунської частини краю українську територіальну область.                    Відповідно до п.2 признає за найвищу владу на тій українській області поки Українську національну раду, утворену на з”їзді мужів довір»я у Львові дня 19 жовтня с.р. і взиває її щоби якнайшвидше перевела національно-політичну організацію сеї області і перебрала цілу управу у свої руки.
          Пунктом 3 взиває всі національні меншості на тій українській області, при чім євреїв признає за окрему національність, щоби негайно вислати своїх представників до Української національної ради відносно їхнього числа населення.
            Взиває Українську національну раду, відповідно до четвертого рішення, виготовити конституцію для української області, бувшої австрійської держави, а то на основах загального, рівного, тайного і безпосереднього права голосування всіх дорослих осіб без ріжниці пола, з пропорційним заступництвом так при законодатних ділах, як і при правительстві національних меншостей.
             В цьому рішенні, крайове Буковинське віче зазначило, що рішуче протестує проти посягання чужих народів на тоту суто українську область, а зокрема проти ухвал румунського віча з дня 27 жовтня, котре, нехтуючи брутально принцип само означення народів, виявило намір загарбати цілу Буковину під панування румунських боярів і попів – та заявляє, що український нарід чужого не бажає, але своєї рідної землі боронитиме до останнього. За се з покликаннями заступниками румунського народу і інших народів все готовий порозумітися для мирної розвозки усіх справ.
             Віче взиває Буковинську делегацію «Української Національної Ради» перебрати негайно управління української часті краю, — такою була остання резолюція їхньої постанови.
         При цьому було зазначено, що Віче бажає прилучення австрійської часті української землі до України, про що писала газета «Буковина» за № 38 10 листопада 1918 року.
         Є чимало історичних джерел, які зберігаються і до нині в архівних документах. Хоч Віче і не вирішувало важливих питань, але його рішення про возз’єднання з Україною було одним з найвизначніших актів за всю історію  поневоленого краю. Ось саме тому, 3 листопада  відзначається в нашій області як знаменна для Буковинського краю подія.  Власне кажучи, про це я  коротко Вам і  проінформувала.

    Leave a Reply