План-конспект демонстраційного уроку з

    української мови на тему:

    «Система частин мови. Рід іменників.

    Назви осіб за професією та посадою»

    викладача української мови та літератури

    Василик Марини Степанівни

    Методична мета відкритого уроку: застосування методу шести капелюхів мислення, кольорової терапії та творів мистецтва з метою активізації пізнавальної діяльності учнів та формування в них естетичних смаків.

             Мета: навчальна: повторити найважливіші відомості про систему частин мови, рід відмінюваних і невідмінюваних іменників, особливості вживання назв осіб за професією та посадою;

    розвиваюча: формувати уміння узагальнювати набуті знання; розвивати емоційне сприймання навчального матеріалу, пробудити фантазію, спонукати до творчості;

    виховна: виховувати естетичні смаки, любов і повагу до обраної професії, художнього слова.

                  Тип уроку:  урок повторення здобутих знань.

                 Вид уроку: інтерактивно-асоціативний урок із застосуванням методу шести капелюхів Едварда де Боно.

                 Форми роботи: робота учнів з підручником та біля дошки, виконання вправ усно та письмово.

                 Методи роботи традиційні: бесіда, усне опитування, фронтальна та індивідуальна роботи з учнями; інтерактивні: «Шість капелюхів мислення», «Сенкан».

                 Обладнання: презентація, підручники, роздатковий матеріал, репродукція картини О.Полуніна «Весна», колоски пшениці, скринька, коровай.

                 Епіграф:

                                                                                                       Слова – це кольорові камінці.

    Мало їх назбирати –

    Треба ще навчитися

    З них узори викладати.

    Ірина Вільде

    Хід уроку

     

    І. Організаційно-вступний момент.

    1.1. Привітання і позитивне налаштування учнів на роботу.

    Викладач: Доброго дня, шановні учні! Сідайте, будь ласка. Ви звернули увагу, що сьогодні до нас на урок завітало багато гостей. Але почувайте себе зручно, комфортно і без хвилювань.  Ви молодці і у нас з вами все вийде.

    Під час уроку мені хотілося б побачити у вас те, що часом буває непомітним:

    * сміливість – у скромних;

    * комунікабельність – у мовчазних;

    * рішучість – у невпевнених;

    * а жагу до знань я хотіла б побачити у кожному з вас.

                 1.2. Вправа «Асоціативний кущ».

                 Тож, розпочинаючи урок, хочу запропонувати вам уявно намалювати перед собою слово «земля».  І прошу вас висловити ті асоціації, які викликає у вашій уяві це слово. Отже, земля – це (учні висловлюють свої асоціаціїпланета, Батьківщина, рідний край, ґрунт, поверхня земної кори, рілля…)

    Справді, наша земля – це наш дім, наша годувальниця, наша спільна з вами Батьківщина. І зараз, якщо поглянути за вікно, вона  освячена найпрекраснішою порою року – весною. Після невблаганних морозів та лютих завірюх весна приносить із собою не тільки радість і надію на краще, а й незлічену кількість кольорів.

    Сьогодні наша учнівська дошка теж прикрашена кольорами весни у вигляді різнокольорових капелюшків.  Саме вони слугуватимуть нам помічниками на уроці.

    ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

    Тож, відкрийте будь-ласка зошити, запишіть сьогоднішню дату та  тему уроку: «Система частин мови. Рід іменників. Назви осіб за професією та посадою.»

     Під час уроку ми з вами повторимо найважливіші відомості про систему частин мови, рід відмінюваних і невідмінюваних іменників, особливості вживання назв осіб за професією та посадою, удосконалимо вміння доцільно вживати стилістичні засоби морфології через практичні вправи, а також переконаємося у важливості для суспільства обраної професії.

     

    ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів на основі повторення вивченого.

    Хтось стукає у двері, але чомусь вагається зайти. Зараз побачимо, хто там. (викладач виходить за двері, повертається у кабінет із поштовою скринькою)

    Щойно на нашу з вами адресу надійшла загадкова скринька, у якій є лист-звернення:

    А я скринька-чарівниця,

    У мені – ключ до зірок,

    Вам відкрию таємницю,

     Як закінчиться урок!

    Приємно, що в кінці уроку нас із вами чекає сюрприз. Проте тут ще написано: «Одягніть білий капелюх».

          Що ж давайте уявно одягнемо перший капелюх білого кольору, який закодований під назвою – «інформація». Одягнувши білі капелюхи, ми маємо з вами згадати основні відомості морфології.

    • · Отже, що вивчає морфологія? (Морфологія – це розділ мовознавства, який вивчає слово як частину мови).
    • · Скільки частин мови вміщує в собі морфологія? (Морфологія налічує 10 частин мови).
    • · На які групи поділяються частини мови? ( Частини мови поділяються на:
    1. 1.     самостійні (іменник, прикметник, числівник, займенник, прислівник, дієслово), які мають і лексичне, і граматичне значення;
    2. 2.     службові (прийменник, сполучник, частка), які не мають лексичного значення і виконують лише службову функцію для зв’язку слів у реченні);
    3. 3.     вигук – не має ні лексичного, ні граматичного значення, служить для передачі емоцій).

        Хочу вам сказати, що у найбільшому  одинадцятитомному словнику української мови налічується близько 140 тис. слів різних частин мови і майже половина з них належить іменнику – велетенській і могутній частині мови.

    • То яка ж частина мови називається іменником? (Іменник — це самостійна частина мови, яка означає предмет або особу, відповідає на питання хто? що?

               Наприклад: земля, поле, тракторист.

    • ·  Які морфологічні ознаки іменника?

    Іменник має рід, число та відмінок.

    1. 1.     (Кожен іменник в однині має форму одного з чотирьох родів (чоловічого – плуг, двигун; жіночого – нива, борозна; середнього – небо, жито; спільного – ледащо, нероба).
    2. 2.   Іменники змінюються за числами (однини – колосок, селянин, множини – косарі, хлібороби).
    3. 3.     Іменники змінюються за відмінками (в українській мові сім відмінків (називний – це прямий відмінок, усі інші – непрямі).

     

    • Як визначити рід іменника?

     (Основним показником роду іменників є закінчення)

    Також рід іменника можна визначити, співвідносячи його із займенниками.  Наприклад:  хліб (він, цей), роса (вона, ця), сонце (воно, це). А також за допомогою запитання який? яка? яке?

     

    • · А як визначити іменники спільного роду? (Вони набувають роду тієї особи, яку називають).  Наприклад: А дівчина-сиротина у наймах марніє  (жін.р.). Отакий-то мій Ярема, сирота убогий (чол.р.). Т.Шевченко.

    У першому реченні іменник «сиротина» набуває жіночого роду, у другому реченні іменник «сирота» – чоловічого. Проте іменники сиротина, сирота, нероба, ледащо належать до спільного роду.

           Що ви знаєте про невідмінювані іменники?

    В українській мові існують невідмінювані іменники, які є переважно запозиченими словами. Наприклад, журі, кіно, бюро.

           Це також  слід запам’ятати!

    Скажіть, будь ласка, як визначити граматичне значення таких іменників? Наприклад: Журі (Н. в.) оцінило роботу учня на відмінно. Учні подарували журі (Д. в.) розкішний букет троянд.

     

     Рід невідмінюваних іменників визначається так. Зверніть увагу на таблицю!

    Невідмінювані іменники чоловічої статі та назви тварин (маестро, фламінго) належать до іменників чоловічого роду; невідмінювані іменники жіночої статі (мадам, леді) належать до іменників жіночого роду;  невідмінювані іменники неістот (бюро, резюме) належать до іменників середнього роду. Ці правила слід запам’ятати.

    • Що ми пам’ятаємо про іменники, які називають особу за професією та посадою? (Іменники, які називають особу за професією та посадою, у науковому та офіційно-діловому стилях використовуються лише у формі чоловічого роду).

    Наприклад, директор, завідувач, секретар, викладач, тракторист, лектор, касир, економіст, лікар.

    Проте у розмовному, художньому та публіцистичних стилях допускається використання відповідників жіночого роду – директорка, завідувачка, секретарка, викладачка, трактористка, лекторка, касирка, економістка, лікарка.

    При цьому слід не забувати, що дієслово узгоджується з ім’ям та прізвищем людини, а не з її посадою: майстер виробничого навчання Нагорна Марина Іванівна повідомила про заміну уроків на завтра; міні-конспект підготувала викладач Нагорна Марина Іванівна.

    Молодці, білий капелюшок відмінно надихнув вас на роботу.

    IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого.

           Тож у цьому ритмі давайте виконаємо вправу, яка називається «Морфологічна сівба».

    4.1. Вправа «Морфологічна сівба»

    Висіваючи зерно у ріллю, потрібно добре його пересортувати. Ваше завдання правильно засіяти у зошиті відібраним словом-зерном. Випишіть спочатку слова що належать до самостійних частин мови, потім службових та вигук.

            Тракторист, над, пробуджує,  але, сонна, ой, перший, я, навесні, нехай, рілля.

    Цю вправу ми паралельно виконаємо і в зошитах, і біля дошки.

            Тож запишемо: самостійні, службові частини та вигук.

    Самостійні: тракторист(іменник), пробуджує(дієслово), сонна(прикметник), перший(числівник), я (займенник), навесні(прислівник).

    Службові:  над (прийменник), але (сполучник), нехай (частка).

    Вигук: ой.

    Молодці, ви правильно виконали дане завдання, тому пропоную вам з деяких слів цієї вправи утворити речення.

    Речення: Навесні тракторист перший пробуджує сонну ріллю.

    Я думаю, ви звернули  увагу, що  слова у вправі «Морфологічна сівба»,  були  записані на пшеничному зерні. Кажуть, що в зернині пшениці більше дива, аніж в зорі. А скажіть, будь ласка, з яким кольором у вас асоціюється пшеничне зерно? Правильно, з жовтим кольором. І це дозволяє нам уявно одягнути другий капелюх жовтого кольору, який закодований під назвою «логічний позитив».

    Одягнувши жовтий капелюх, ми маємо зрозуміти, скільки користі нам дають знання про іменник та його морфологічні ознаки.

    Посадивши зернину, викохавши її сонячним промінням та рясним дощем, невтомний трудар збирає урожай. У наступній вправі  під назвою «Словесні жнива» подані іменники, ви маєте пересортувати їх в засіки за родами у чотири колонки.

    Слова-іменники записані на картках і знаходяться перед вами. Цю вправу ми виконаємо коментовано, тож приступимо до роботи.

    4.2. Вправа «Словесні жнива».

    Пшениця, колосок, трудяга, житниця, поле, бідолаха, жито, хліб.

     

    Чоловічий

    Жіночий

    Середній

    Спільний

    Колос,

    хліб

    Пшениця,

    житниця

    Поле,

    жито

    Трудяга,

    бідолаха

    Хочу поцікавитися у вас, а яка ж нам користь від того, що ми вміємо правильно визначати роди іменників?

     (Ми зможемо легко уникнути помилок у побудові речень Завдяки цьому наше мовлення стане змістовним, правильним, логічним).

    4.3. Лінгвістичне застереження.

    Люди часто не помічають того, наскільки щедра наша земля і яка могутня сила закладена у малесенькому шматочку ґрунту.

    Шановні учні, з яким кольором у вас асоціюється земля (ґрунт)? Правильно, з чорним кольором. Тож уявно одягнемо чорні капелюхи, що вказують нам на «застереження».

    Одягнувши чорні капелюхи, ми маємо визначити для себе, що негативного у тому, якщо ми не володітимемо знаннями української мови?

    Одяг відображає елегантність людини, її власний стиль та оригінальність. А мова є одягом наших думок, освіченості та гостроти розуму. Якщо ви не зможете правильно висловити свої думки ефективність вашої праці буде зниженою; ви не зумієте налагодити ділові контакти  досягти поставленої мети, а також  не зможете правильно оформити ділові папери.

     

    Перегляд відео «Говорімо українською правильно!»

         Отже, свою мову  слід берегти, пишатися нею, завжди пам'ятати про її значення, про її рятівну і цілющу силу. Адже наша мова така ж барвиста і квітуча як весна.

           Тож наступний капелюх – зеленого  кольору, кольору весни, уявно одягнувши його, ми разом із вами поринемо у світ креативності та творчості.

        Девізом цієї вправи стануть слова української письменниці Ірини Вільде, які слугують нам сьогодні епіграфом до уроку: Слова – це кольорові камінці,

    мало їх назбирати –

    треба ще навчитися

    з них узори викладати.

     Щоб побавитися словами,  як кольоровими камінцями, ми виконаємо з вами вправу, яка називається «Розфарбуй слово».

                 4.4. Вправа «Розфарбуй слово».

    Перед вами репродукція картини Олександра Полуніна «Весна».

    Зверніть увагу які кольори переважають на картині?

    Який колір додали б  до картини ви?

            Як ви думаєте, що символізують юні дівчата?

    А давайте разом з вами розфарбуємо назву картини, адже вона словесно бідна і безбарвна. Ми її розмалюємо словами так, щоб  назва картини стала як і сама репродукція – соковита, кольорова, гармонійна.

    Проте наше завдання у назві картини використати якомога більше іменників. Наприклад, я б назвала цю картину «Танець весняної веселки», використала два іменники – танець, веселка. Тепер ваша черга… (учні дають назву картині, використавши у назві якомога більше іменників).

    Я б назвав цю картину «Перемога весни». До іменника весна я додав іменник перемога.

    А я хотів би назвати цю картину «Весняне царство». У назві використано іменник царство.

    Цій картині підійшла б назва «Весна моєї душі». Слово душі теж іменник.

    А я хотів би назвати цю картину «Весняні барви». У цій назві я використав іменник барви.

    Я б назвав цю картину «Весна і веселка». До іменника весна я додав іменник веселка.

    Дякую. Ви підібрали дуже гарні назви до картини. Молодці.

    Так, весна – це пора пробудження та оновлення, і всі ми знаємо, що це пора кохання та феєрії почуттів. «Червоне – то любов», співається у пісні «Два кольори». Тож давайте уявно одягнемо Червоний капелюх, як символ любові яка живе в душі кожної людини.

    Любов до обраної професії, до справи, якою ви займаєтеся, теж освячена цим високим почуттям.

    Сьогодні ми з вами засівали зерном, працювали на жнивах, а результат нашої праці – обжинки. Здавна українці вірили, що божество поля живе в останньому снопі, перед вами репродукція картини «Обжинки». Скажіть  будь-ласка, який колір переважає на картині? Правильно, жовтий. А жовтий колір – символ пшеничної зернини.

    4.5. «Мовні обжинки»

    Тож обжинками наших знань стане вправа у підручнику під номером 216 на ст. 124 .

    (Учні усно опрацьовують вправу, потім у зошит записують три назви за посадою: заступник директора з виховної роботи, продавець-консультант, старший інженер з техніки безпеки).

    З однією назвою за посадою треба утворити речення. Наприклад: Старший інженер з техніки безпеки Марія Іванівна ознайомила учнів із основними вимогами безпеки під час виконання польових робіт, застерігаючи цим від нещасних випадків.

    V. Підсумково-узагальнювальний етап.

    Скажіть, будь ласка, що я зараз тримаю в руках?

    Він виріс із зерниночки,

    З тоненької билиночки.

    Велика вдячність кожному,

    Хто виростив і виходив

    Це золоте зерно!

    Шановні учні, перед кожним із вас лежить пшеничний колосок – символ багатства та родючості. Візьміть його до рук, потримайте, відчуйте його аромат. Він важкий і хилиться до самої землі, ніби дякуючи за силу, якою його наповнили роботящі золоті руки.

    Давайте разом з вами складемо пшеничний сніп – символ людської праці та життя.

     Завдяки професіям  тракториста, водія, хлібороба ми можемо милуватися неозорими пшеничними ланами.

    Викладач збирає в учнів колоски, ставлячи кожному з них запитання по темі уроку, закріплюючи цим опрацьований матеріал.

       До яких частин мови належить іменник? (Іменник належить до самостійних частин мови )

       На які питання відповідає іменник? (Іменник відповідає на питання Хто? Що? )

    Що називають іменником? (Іменник — це самостійна частіша мови, що означає назви предметів і відповідає на питання хто? що?)

            Як називають іменники, що відповідають на питання Хто? (Іменники що відповідають на питання Хто?  означають назви істот.)

           Як називають іменники, що відповідають на питання Що? (Іменники що відповідають на питання Що?  означають назви неістот. )

            Які іменники пишуться з великої літери ? Іменники що означають назви істот пишуться з великої літери.

           Які іменники пишуться з маленької ? Іменники що означають назви неістот пишуться з маленької літери.

            Як змінюються іменники? Іменники змінюються за родами, числами і відмінками.

    Назви які роди має іменник?  Чоловічий, жіночий,середній, спільний.

    Перелічіть відмінки іменників? (Називний, Родовий, Давальний, Знахідний, Орудний, Місцевий, Кличний.)

    Який відмінок називають прямим? (Прямим називають Називний відмінок)

    Чим виступає іменник в реченні? (У реченні іменник найчастіше виступає підметом або додатком, але може бути й будь-яким іншим членом речення.)

    Символічно цей сніп я підв’яжу синьою стрічкою. Зверніть увагу яке поєднання кольорів зараз утворилося? (відповідь учнів) Що нагадують нам ці кольори? (наш прапор) Правильно, у нашому Державному  Прапорі поєднано блакить мирного неба та багатство золотого, пшеничного поля.

    Це спонукає нас умовно одягнути останній капелюх – синього кольору який символізує узагальнення досягнутого.

    Виконання тестових завдань.

    VІ. Домашнє завдання.

    Завершити виконання тестових завдань.  Скласти сенкан на тему: «Іменник»

            Зверніть увагу на сенкан, який я склала до теми Морфологія.

    Морфологія.

    Самостійні. Службові.

    Визначає. З’ясовує. Обґрунтовує.

    Вивчає граматичну будову слова.

    Мовознавство.

    Опорні конспекти вкладіть собі у зошити, вони стануть вам помічниками під час виконання домашнього завдання, також в опорному конспекті розміщена пам’ятка «Як складати сенкан», яка нагадає вам про основні правила складання сенкану.

                Наш урок підходить до свого логічного завершення. Адже капелюхи уявно одягнуто, поставлені завдання виконано. Але нас чекає сюрприз. Як ви думаєте, що знаходиться у скриньці?

    Правильно, хліб, коровай. Коровай – це символ щастя, символ завершення хліборобської праці.

                            А зараз я хочу пригостити вас короваєм і подякувати за сумлінну і наполегливу працю під час уроку.

    Крім шматочка короваю ви отримуєте ще й оцінки.

               Оцінювання учнів.

      На сам кінець хочу сказати вам такі слова-побажання:

    Є поміж нас багаті й бідні,

    Кому що треба, доля не пита.

    Та є дві речі, всім нам так потрібні:

    У світі – мир, а в душах – доброта.

    Ходіть до щирих друзів в гості,

    Образи грішникам простіть.

    Позбудьтесь заздрості і злості!

    Любіть життя! Життя любіть!

    Дякую за урок. До побачення!

    Leave a Reply